перелютувати

ПЕРЕЛЮТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док.

Перестати лютувати (див. лютува́ти¹).

Бригадирка перелютувала й заспокоїлась;

// перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.).

Шторм перелютував біля турецьких берегів, і до нас дійшли лише ліниві мертві брижі (В. Логвиненко).

ПЕРЕЛЮТУВА́ТИ², у́ю, у́єш, док., що, заст.

1. Лютувати, паяти ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Перелютувати радіосхему.

2. Лютувати, паяти все або багато чого-небудь, одне за одним.

Перелютувати електропроводку.

Значення в інших словниках

1. перелютувати — перелютува́ти 1 дієслово доконаного виду перестати виявляти хижацтво, злість перелютува́ти 2 дієслово доконаного виду паяти ще раз, по-іншому чи багато чогось рідко  Орфографічний словник української мови
2. перелютувати — I -ую, -уєш, док. Перестати лютувати (див. лютувати I). || перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.). II -ую, -уєш, док., перех., заст. 1》 Лютувати, паяти ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2》 Лютувати, паяти все чи багато чого-небудь, одне за одним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перелютувати — ПЕРЕЛЮТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. Перестати лютувати ( див. лютувати¹); // перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.). Шторм перелютував біля турецьких берегів, і до нас дійшли лише ліниві мертві брижі (Логв., Давні рани, 1961, 5).  Словник української мови в 11 томах
4. перелютувати — Перелютува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Перезлиться. 2) Перепаять.  Словник української мови Грінченка