переминати
Перемина́ти, -на́ю, -єш
сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, -мну, -неш, гл.
1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає. Кв.
2) Пережевывать, пережевать.
3) — кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх. Мир. Пов. І. 161.
Словник української мови Грінченка