переминати
ПЕРЕМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш і розм. ПЕРЕМНЯ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.
1. М'яти, перебираючи.
Ті горішки, що узяла [Маруся] у Василя, усе у жмені перемина (Г. Квітка-Основ'яненко);
Рудь ще з хвилину постояв серед кімнати, нервово переминаючи в руці свого кашкета (С. Голованівський);
// Пережовувати їжу, корм.
Корови повільно переминали траву;
* У порівн. І з виду він більш походив на звіряку, як на чоловіка: .. широка челюсть, не перестаючи, ходором ходила, неначе переминала жвачку (О. Стороженко).
2. Здавлюючи, перетираючи і т. ін., перетворювати у м'яку масу.
Огей .. сідає навпочіпки і довго уважно розглядає глинястий шар, потім стрибає в баюру і уважно переминає між пальців рудувату слизьку глину (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)