перенити

Перенити, -нию, -єш

гл. Изныть, истомиться. І сказати вам не знаю, що моє серце тоді перенило. Г. Барв. 127.

Значення в інших словниках

1. перенити — перени́ти дієслово доконаного виду про серце, душу тощо розм.  Орфографічний словник української мови
2. перенити — -иє, док., у сполуч. зі сл. серце, душа і т. ін., розм. Змучитися від горя, неприємностей і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перенити — ПЕРЕНИ́ТИ, и́є, док., у сполуч. зі сл. серце, душа і т. ін., розм. Змучитися від горя, неприємностей і т. ін. Вся [душа] перениє у незгоді, До всього стане байдуже... Дарма... нехай... на самім споді Твій образ світлий збереже (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
4. перенити — ПЕРЕНИ́ТИ, и́є, док., у сполуч. із сл. серце, душа і т. ін., розм. Змучитися від горя, неприємностей і т. ін. Вся [душа] перениє у незгоді, До всього стане байдуже… Дарма… нехай… на самім споді Твій образ світлий збереже (Граб., І, 1959, 165).  Словник української мови в 11 томах