переночувати

Переночувати, -чую, -єш

гл.

1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Рудч. Ск. II. 15. Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною. Чуб. V. 161.

2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного. Чуб. V. 63.

Значення в інших словниках

1. переночувати — переночува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переночувати — див. переночовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переночувати — ПЕРЕНОЧУВА́ТИ див. переночо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. переночувати — Переночува́ти, -чу́ю, -чу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. переночувати — ПЕРЕНОЧУВА́ТИ див. переночо́вувати.  Словник української мови в 11 томах