перепал

Перепал, -лу

м.

1) Пережженый кирпичъ.

2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.

Значення в інших словниках

1. перепал — пере́па́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перепал — -у, ч. 1》 Дія за знач. перепалювати, перепалити і перепалюватися, перепалитися. 2》 рідко. Те саме, що перегар 3). 3》 Надмірне обпалювання, випалювання чого-небудь, його стан або предмет як наслідок таких дій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепал — ПЕРЕ́ПА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. перепа́лювати, перепали́ти і перепа́люватися, перепали́тися. Хто винен? Коли перепал списувати за рахунок тракториста, то вийде сміх і горе: чим більше виробить тракторист, тим більше буде винен! (М. Циба). 2. рідко.  Словник української мови у 20 томах
4. перепал — ПЕРЕГА́Р (неприємний запах від випитого спиртного, тютюну тощо), ПЕРЕПА́Л рідше. Від нього так тхнуло горілчаним перегаром, що Максим аж скривився гидливо (Д. Ткач); Дихнувши їй в обличчя міцною махоркою і винним перепалом, вихопив (Корж) у неї дитину (З. Тулуб).  Словник синонімів української мови
5. перепал — ПЕРЕ́ПА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. перепа́лювати, перепали́ти і перепа́люватися, перепали́тися. 2. рідко. Те саме, що перега́р 3. Дихнувшії їй в обличчя міцною махоркою і винним перепалом, вихопив [Корж] у неї дитину (Тулуб, Людолови, II, 1957, 123).  Словник української мови в 11 томах