перепал

пере́пал

-у, ч.

1》 Дія за знач. перепалювати, перепалити і перепалюватися, перепалитися.

2》 рідко. Те саме, що перегар 3).

3》 Надмірне обпалювання, випалювання чого-небудь, його стан або предмет як наслідок таких дій.

Значення в інших словниках

1. перепал — пере́па́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перепал — ПЕРЕ́ПА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. перепа́лювати, перепали́ти і перепа́люватися, перепали́тися. Хто винен? Коли перепал списувати за рахунок тракториста, то вийде сміх і горе: чим більше виробить тракторист, тим більше буде винен! (М. Циба). 2. рідко.  Словник української мови у 20 томах
3. перепал — ПЕРЕГА́Р (неприємний запах від випитого спиртного, тютюну тощо), ПЕРЕПА́Л рідше. Від нього так тхнуло горілчаним перегаром, що Максим аж скривився гидливо (Д. Ткач); Дихнувши їй в обличчя міцною махоркою і винним перепалом, вихопив (Корж) у неї дитину (З. Тулуб).  Словник синонімів української мови
4. перепал — ПЕРЕ́ПА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. перепа́лювати, перепали́ти і перепа́люватися, перепали́тися. 2. рідко. Те саме, що перега́р 3. Дихнувшії їй в обличчя міцною махоркою і винним перепалом, вихопив [Корж] у неї дитину (Тулуб, Людолови, II, 1957, 123).  Словник української мови в 11 томах
5. перепал — Перепал, -лу м. 1) Пережженый кирпичъ. 2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.  Словник української мови Грінченка