перегар

перега́р

-у, ч.

1》 Те, що перегоріло, залишилося від перегорілого.

2》 Запах чого-небудь перегорілого.

|| Неприємний запах із рота, смак у роті від випитого спиртного, викуреного тютюну і т. ін.

Значення в інших словниках

1. перегар — перега́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перегар — див. вонь  Словник синонімів Вусика
3. перегар — ПЕРЕГА́Р, у, ч. 1. Те, що перегоріло, залишилося від перегорілого. [Меценат:] Хто знає, друже, чим була та іскра, з якої на землі вогонь з'явився?...  Словник української мови у 20 томах
4. перегар — ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О.  Словник синонімів української мови
5. перегар — ПЕРЕГА́Р, у, ч. 1. Те, що перегоріло, залишилося від перегорілого. [Меценат:] Хто знає, друже, чим була та іскра, з якої на землі вогонь з’явився? То, може, був нікчемний перегар, а все ж нам шанувать її годиться (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах