перепалювати

перепа́лювати

-юю, -юєш, недок., перепалити, -алю, -алиш, док., перех.

1》 Псувати, нищити надмірним нагріванням.

|| Довго смажити, роблячи непридатним для споживання.

|| Шкодити (електричні пристрої).

|| Висушуючи, знищувати рослини (про дію сонячних променів).

2》 на що. Змінювати стан, властивості і т. ін. дією вогню.

3》 перен. Знемагати, знесилюватися від горя, переживання, пристрасного почуття і т. ін.

|| безос.

|| Відчувати жар, підвищення температури (звичайно внаслідок хвороби).

4》 Палити все чи багато чого-небудь (про цигарки, тютюн і т. ін.).

5》 діал. Спалювати.

Значення в інших словниках

1. перепалювати — перепа́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепалювати — Спалювати, ПАЛИТИ, (траву) випалювати; (електромотор) псувати.  Словник синонімів Караванського
3. перепалювати — ПЕРЕПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., що. 1. Псувати, нищити надмірним нагріванням. Був собі коваль такий мудрий, що взявся лемеші чоловікові скувать, та багато заліза зопсував [зіпсував], перепалив...  Словник української мови у 20 томах
4. перепалювати — ПЕРЕПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., перех. 1. Псувати, нищити надмірним нагріванням. Був собі коваль такий мудрий, що взявся лемеші чоловікові скувать, та багато заліза зопсував [зіпсував], перепалив...  Словник української мови в 11 томах
5. перепалювати — Перепалювати, -люю, -єш сов. в. перепалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжигать, сжечь. Перепалив, попілець на море пустив. Рудч. Ск. І. 87. 2) Пережигать, пережечь. Взявся леміш чоловікові кувать, та багато заліза... перепалив. Ном. № 1858, стр. 284.  Словник української мови Грінченка