перепалювати

Перепалювати, -люю, -єш

сов. в. перепалити, -лю, -лиш, гл.

1) Сжигать, сжечь. Перепалив, попілець на море пустив. Рудч. Ск. І. 87.

2) Пережигать, пережечь. Взявся леміш чоловікові кувать, та багато заліза... перепалив. Ном. № 1858, стр. 284.

3) Слишкомъ сильно нагрѣвать, нагрѣть, натопить. Перепалила піч так, що й хліб погорів.

Значення в інших словниках

1. перепалювати — перепа́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепалювати — Спалювати, ПАЛИТИ, (траву) випалювати; (електромотор) псувати.  Словник синонімів Караванського
3. перепалювати — -юю, -юєш, недок., перепалити, -алю, -алиш, док., перех. 1》 Псувати, нищити надмірним нагріванням. || Довго смажити, роблячи непридатним для споживання. || Шкодити (електричні пристрої). || Висушуючи, знищувати рослини (про дію сонячних променів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перепалювати — ПЕРЕПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., що. 1. Псувати, нищити надмірним нагріванням. Був собі коваль такий мудрий, що взявся лемеші чоловікові скувать, та багато заліза зопсував [зіпсував], перепалив...  Словник української мови у 20 томах
5. перепалювати — ПЕРЕПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., перех. 1. Псувати, нищити надмірним нагріванням. Був собі коваль такий мудрий, що взявся лемеші чоловікові скувать, та багато заліза зопсував [зіпсував], перепалив...  Словник української мови в 11 томах