перепанувати —
ПЕРЕПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод. Закінчити володарювання; // перен., ірон. Закінчити панське життя, існування.; // перен., ірон. Перевершити всіх панським поводженням. Вишняк той крутить, переповажний пан, такий, що всіх панів перепанує (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах