перепанувати

ПЕРЕПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод.

Закінчити володарювання;

// перен., ірон. Закінчити панське життя, існування.;

// перен., ірон. Перевершити всіх панським поводженням.

Вишняк той крутить, переповажний пан, такий, що всіх панів перепанує (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. перепанувати — Перепанува́ти, -ну́ю, -єш гл. Окончить господствовать, властвовать.  Словник української мови Грінченка