перепочити

Перепочити

см. перепочивати.

Значення в інших словниках

1. перепочити — перепочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепочити — [пеиреипочитие] -ину, -инеиш; нак. -ин', -ин'теи  Орфоепічний словник української мови
3. перепочити — див. перепочивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перепочити — ПЕРЕПОЧИ́ТИ див. перепочива́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. перепочити — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. перепочити — ПЕРЕПОЧИ́ТИ див. перепочива́ти.  Словник української мови в 11 томах