Значення в інших словниках
-
перепочити —
перепочи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
перепочити —
[пеиреипочитие] -ину, -инеиш; нак. -ин', -ин'теи
Орфоепічний словник української мови
-
перепочити —
ПЕРЕПОЧИ́ТИ див. перепочива́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
перепочити —
ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
перепочити —
ПЕРЕПОЧИ́ТИ див. перепочива́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
перепочити —
Перепочити см. перепочивати.
Словник української мови Грінченка