пересумувати

Пересумува́ти, -му́ю, -єш

гл. Протосковать, прогрустить. Пересумує день у роботі, увечері біжить — що там мої діточки, як? МВ. І. 45. сум пересумувати. Пережить тоску, печаль. Сумувала Марусенька сей день увесь день. Ой як мені сії суми пересумувати. Мет. 158.

Значення в інших словниках

1. пересумувати — пересумува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пересумувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Сумувати протягом якого-небудь часу. 2》 Закінчити, перестати сумувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пересумувати — Пересумува́ти, -му́ю, -му́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пересумувати — ПЕРЕСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм. 1. Сумувати протягом якого-небудь часу. Пересумує [Олеся] день у роботі, увечері біжить – що там мої діточки, як? (Марко Вовчок). 2. Закінчити, перестати сумувати. (1) Пересумува́ти сум (сму́ток і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. пересумувати — ПЕРЕСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. 1. Сумувати протягом якого-небудь часу. Пересумує [Олеся] день у роботі, увечері біжить — що там мої діточки, як? (Вовчок, І, 1955, 28). 2. Закінчити, перестати сумувати. Пересумува́ти сум (сму́ток і т. ін.  Словник української мови в 11 томах