пересумувати

ПЕРЕСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.

1. Сумувати протягом якого-небудь часу.

Пересумує [Олеся] день у роботі, увечері біжить – що там мої діточки, як? (Марко Вовчок).

2. Закінчити, перестати сумувати.

(1) Пересумува́ти сум (сму́ток і т. ін.) – перебороти душевний біль, журбу.

Ой як мені сії суми Пересумувати, Що я свою коханую Мушу покидати? (Б. Грінченко);

Куди його не носило за цю довжезну ніч!.. Ціле своє життя він пережив. Всі свої радощі перерадів, всі смутки пересумував (А. Крушельницький).

Значення в інших словниках

1. пересумувати — пересумува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пересумувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Сумувати протягом якого-небудь часу. 2》 Закінчити, перестати сумувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пересумувати — Пересумува́ти, -му́ю, -му́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пересумувати — ПЕРЕСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. 1. Сумувати протягом якого-небудь часу. Пересумує [Олеся] день у роботі, увечері біжить — що там мої діточки, як? (Вовчок, І, 1955, 28). 2. Закінчити, перестати сумувати. Пересумува́ти сум (сму́ток і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
5. пересумувати — Пересумува́ти, -му́ю, -єш гл. Протосковать, прогрустить. Пересумує день у роботі, увечері біжить — що там мої діточки, як? МВ. І. 45. сум пересумувати. Пережить тоску, печаль. Сумувала Марусенька сей день увесь день. Ой як мені сії суми пересумувати. Мет. 158.  Словник української мови Грінченка