перетика

Пере́тика, -ки

ж.

1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Мнж. 189. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. О. 1862. І. 41. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ. Лебед. у.

2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова). Шевч. 540.

3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.

Значення в інших словниках

1. перетика — пере́тика іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. перетика — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. перетика — див. перетик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перетика — И, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. Тюремний квітень надворі, паркани, вишки, загорожі, перетики, наслання Божі, плафонів жовчні пухирі. (П-2:181-182).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. перетика — ПЕРЕ́ТИКА, и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. У перетику ходила Я по дрова Та бондаря полюбила Чорноброва (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
6. перетика — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна).  Словник синонімів української мови
7. перетика — ПЕРЕ́ТИКА, и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. У перетику ходила Я по дрова Та бондаря полюбила Чорноброва (Шевч., II, 1963, 161).  Словник української мови в 11 томах