перетика

ПЕРЕ́ТИКА, и, ж., діал.

Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін.

У перетику ходила Я по дрова Та бондаря полюбила Чорноброва (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. перетика — пере́тика іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. перетика — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. перетика — див. перетик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перетика — И, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. Тюремний квітень надворі, паркани, вишки, загорожі, перетики, наслання Божі, плафонів жовчні пухирі. (П-2:181-182).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. перетика — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна).  Словник синонімів української мови
6. перетика — ПЕРЕ́ТИКА, и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. У перетику ходила Я по дрова Та бондаря полюбила Чорноброва (Шевч., II, 1963, 161).  Словник української мови в 11 томах
7. перетика — Пере́тика, -ки ж. 1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Мнж. 189. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. О. 1862. І. 41. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ. Лебед.  Словник української мови Грінченка