Словник української мови Грінченка

перехитувати

Перехи́тувати, -тую, -єш

гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. перехитувати — перехи́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перехитувати — див. хитати  Словник синонімів Вусика
  3. перехитувати — -ую, -уєш, недок., перех. і чим. 1》 розм.Нахиляти що-небудь. 2》 діал. Змушувати здригатися від болю або якого-небудь сильного почуття. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перехитувати — ПЕРЕХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., що і чим. 1. розм. Нахиляти що-небудь. Ой у полі дві тополі – одна другу перехитує (П. Чубинський); Не кулі підтинають стебло, а перехитує ним перепел, співаючи в радості (М. Стельмах). 2. діал.  Словник української мови у 20 томах
  5. перехитувати — ПЕРЕСМИ́КУВАТИ (ПЕРЕСМИКА́ТИ) (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИ діал. (перев. від болю, сильного почуття). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. перехитувати — ПЕРЕХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і чим. 1. розм. Нахиляти що-небудь. Ой у полі дві тополі — одна другу перехитує (Чуб., V, І874, 379); Не кулі підтинають стебло, а перехитує ним перепел, співаючи в радості (Стельмах, II, 1962, 173). 2. діал.  Словник української мови в 11 томах