пинчук Пинчук, -ка́ м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках пинчук — Пинчу́к, -ка́; -чуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)