пинчук
Пинчук, -ка́
м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пинчук — Пинчу́к, -ка́; -чуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)