пинчук

Пинчу́к, -ка́; -чуки́, -кі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пинчук — Пинчук, -ка́ м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264. Словник української мови Грінченка