Словник української мови Грінченка

пиптик

Пи́птик, -ка

м.

1) ум. отъ пипоть.

2) = пипка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пиптик — пи́птик → пипка  Лексикон львівський: поважно і на жарт