пирожитися

Пирожи́тися, -жуся, -жишся

гл.

1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться. Шух. І. 281.

2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися. Ном. № 1002.

Значення в інших словниках

1. пирожитися — пирожи́тися дієслово недоконаного виду здійматися — про тісто; вживається також у фразеологізмі розм.  Орфографічний словник української мови
2. пирожитися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
3. пирожитися — -жуся, -жишся, недок., розм. Здійматися (перев. про тісто).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пирожитися — ПИРОЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., розм. Здійматися (перев. про тісто). * Образно. Одруження з Катрею – єдиний випадок, котрий порушив ненависну йому з дитинства мораль: “Як не пиріг, то й не пирожися”. А що робити, коли й не пирогові пирожитися хочеться? (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
5. пирожитися — ПИРОЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., розм. Здійматися (перев. про тісто). *Образно. Одруження з Катрею — єдиний випадок, котрий порушив ненависну йому з дитинства мораль: «Як не пиріг, то й не пирожися». А що робити, коли й не пирогові пирожитися хочеться? (Мур., Свіже повітря.., 1962, 23).  Словник української мови в 11 томах