питлювати

Питлювати, -люю, -єш

гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.

Значення в інших словниках

1. питлювати — питлюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. питлювати — -юю, -юєш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. питлювати — Питлюва́ти, -тлю́ю, -тлю́єш, -тлю́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. питлювати — ПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Приїхала попадя до млина питлювати (із журн.); * Образно. – Ти питлюєш язиком, як у млині... (В. Стефаник).  Словник української мови у 20 томах
5. питлювати — МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док.  Словник синонімів української мови
6. питлювати — ПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Приїхала попадя до млина питлювати (Україна.., І, 1960, 120); *Образно. — Ти питлюєш язиком, як у млині… (Стеф., І, 1949, 212).  Словник української мови в 11 томах