пихтір —
пихті́р іменник чоловічого роду, істота мішок для годівлі коней діал.
Орфографічний словник української мови
пихтір —
-а, ч., діал. Мішок для годівлі коней.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пихтір —
ПИХТІ́Р, а́, ч., діал. Мішок для годівлі коней. Іван поспішно розчинив ворота, підвода заїхала до двору. Гість неквапливо прив'язував до дишля пихтір з сіном (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
пихтір —
РЕ́ПТУХ (мішок або торба для годівлі коней у дорозі), ОПА́ЛКА діал., ПИХТІ́Р діал. Коні з рептухами на мордах стояли у дворі, навіть не випряжені з саней (А. Головко); Під'їхавши до скирти, Полікарп чіпляє коням опалку, а сам — за вила (М.
Словник синонімів української мови
пихтір —
ПИХТІ́Р, а́, ч., діал. Мішок для годівлі коней. Іван поспішно розчинив ворота, підвода заїхала до двору. Гість неквапливо прив’язував до дишля пихтір з сіном (Збан., Сеспель, 1961, 271).
Словник української мови в 11 томах