піхтір
Піхтір, -ра
м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Сим. 37. см. пихтір.
Словник української мови ГрінченкаПіхтір, -ра
м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Сим. 37. см. пихтір.
Словник української мови Грінченка