Словник української мови Грінченка

піхур

Піхур, -ра

м. Пузырь. Подольск. г. ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. піхур — піху́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. піхур — -а, ч., діал. Пухир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піхур — ПІХУ́Р, а, ч., діал. Пухир.  Словник української мови у 20 томах
  4. піхур — Піху́р, -ра́, -ро́ві; -хурі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)