піхур
Піхур, -ра
м. Пузырь. Подольск. г. ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піхур — піху́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піхур — -а, ч., діал. Пухир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піхур — ПІХУ́Р, а, ч., діал. Пухир. Словник української мови у 20 томах
- піхур — Піху́р, -ра́, -ро́ві; -хурі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)