піхур

ПІХУ́Р, а, ч., діал.

Пухир.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піхур — піху́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піхур — -а, ч., діал. Пухир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піхур — Піху́р, -ра́, -ро́ві; -хурі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. піхур — Піхур, -ра м. Пузырь. Подольск. г. ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325. Словник української мови Грінченка