Словник української мови Грінченка

пластовець

Пластове́ць, -вця́

м. Снѣгъ, падающій хлопьями. Вх. Зн. 50.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пластовець — пластове́ць іменник чоловічого роду сніг діал.  Орфографічний словник української мови
  2. пластовець — (снігу) пластовень, пластовик; мн. ПЛАСТІВЦІ, клапті, (снігу) платки.  Словник синонімів Караванського
  3. пластовець — -вцю, ч., діал. Лапатий сніг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пластовець — ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю́, ч., діал. Лапатий сніг. Великий пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (О. Кобилянська); З неба суне й суне біле пір'я .. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
  5. пластовець — ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю́, ч., діал. Лапатий сніг. Великий пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Коб., І, 1956, 222); З неба суне й суне біле пір’я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Вирган, В розп. літа, 1959, 168).  Словник української мови в 11 томах