пластовець
ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю́, ч., діал. Лапатий сніг.
Великий пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Коб., І, 1956, 222);
З неба суне й суне біле пір’я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Вирган, В розп. літа, 1959, 168).
Словник української мови (СУМ-11)