Словник української мови Грінченка

плечико

Пле́чико, -ка

с.

1) ум. отъ плече.

2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. плечико — пле́чико іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. плечико — -а, с. Зменш.-пестл. до плече 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плечико — ПЛЕ́ЧИКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Він поклав свою руку на її маленьке плечико (О. Гуреїв).  Словник української мови у 20 томах
  4. плечико — ПЛЕ́ЧИКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Він поклав свою руку на її маленьке плечико (Гур., Наша молодість, 1949, 103).  Словник української мови в 11 томах