плечико

ПЛЕ́ЧИКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1.

Він поклав свою руку на її маленьке плечико (Гур., Наша молодість, 1949, 103).

Значення в інших словниках

1. плечико — пле́чико іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. плечико — -а, с. Зменш.-пестл. до плече 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плечико — ПЛЕ́ЧИКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Він поклав свою руку на її маленьке плечико (О. Гуреїв).  Словник української мови у 20 томах
4. плечико — Пле́чико, -ка с. 1) ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.  Словник української мови Грінченка