1. Словник української мови в 11 томах

плечико

ПЛЕ́ЧИКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1.

Він поклав свою руку на її маленьке плечико (Гур., Наша молодість, 1949, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плечико — пле́чико іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плечико — -а, с. Зменш.-пестл. до плече 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плечико — ПЛЕ́ЧИКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Він поклав свою руку на її маленьке плечико (О. Гуреїв). Словник української мови у 20 томах
  4. плечико — Пле́чико, -ка с. 1) ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159. Словник української мови Грінченка