1. Словник української мови в 11 томах

плеченько

ПЛЕ́ЧЕНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1.

— Я ж оту ялиночку вирубав та взяв і собі за плеченьки міцно прив’язав (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плеченько — пле́ченько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плеченько — -а, с. Зменш.-пестл. до плече 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плеченько — ПЛЕ́ЧЕНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. – Я ж оту ялиночку вирубав та взяв і собі за плеченьки міцно прив'язав (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
  4. плеченько — Пле́ченько, -ка с. ум. отъ плече. Словник української мови Грінченка