плеченько
Пле́ченько, -ка
с. ум. отъ плече.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плеченько — пле́ченько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- плеченько — -а, с. Зменш.-пестл. до плече 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- плеченько — ПЛЕ́ЧЕНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. – Я ж оту ялиночку вирубав та взяв і собі за плеченьки міцно прив'язав (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
- плеченько — ПЛЕ́ЧЕНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. — Я ж оту ялиночку вирубав та взяв і собі за плеченьки міцно прив’язав (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 95). Словник української мови в 11 томах