плечистий

ПЛЕЧИ́СТИЙ, а, е. Який має широкі плечі; широкоплечий.

Ентел був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий (Котл., І, 1952, 94);

Було їх три — кремезні плечисті постаті (Фр., VII, 1951, 252);

До шатра ввели трьох козаків — високих, плечистих (Панч, Гомон. Україна, 1954, 335);

*Образно. Плечистий, ошатний дуб стоїть на околиці села самотиною (Гуц., З горіха.., 1967, 91).

Значення в інших словниках

1. плечистий — плечи́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плечистий — Плечастий, широкоплечий, о. кремезний, широкий у плечах.  Словник синонімів Караванського
3. плечистий — [плеичистией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
4. плечистий — -а, -е. Який має широкі плечі; широкоплечий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плечистий — Плечи́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. плечистий — ПЛЕЧИ́СТИЙ, а, е. Який має широкі плечі; широкоплечий. Ентел був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий (І. Котляревський); Було їх три – кремезні плечисті постаті (І. Франко); До шатра ввели трьох козаків – високих, плечистих (П. Панч); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
7. плечистий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)...  Словник синонімів української мови
8. плечистий — Плечистий, -а, -е = плечастий.  Словник української мови Грінченка