плечистий

ПЛЕЧИ́СТИЙ, а, е.

Який має широкі плечі; широкоплечий.

Ентел був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий (І. Котляревський);

Було їх три – кремезні плечисті постаті (І. Франко);

До шатра ввели трьох козаків – високих, плечистих (П. Панч);

* Образно. Плечистий, ошатний дуб стоїть на околиці села самотиною (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. плечистий — плечи́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плечистий — Плечастий, широкоплечий, о. кремезний, широкий у плечах.  Словник синонімів Караванського
3. плечистий — [плеичистией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
4. плечистий — -а, -е. Який має широкі плечі; широкоплечий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плечистий — Плечи́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. плечистий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)...  Словник синонімів української мови
7. плечистий — ПЛЕЧИ́СТИЙ, а, е. Який має широкі плечі; широкоплечий. Ентел був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий (Котл., І, 1952, 94); Було їх три — кремезні плечисті постаті (Фр., VII, 1951, 252); До шатра ввели трьох козаків — високих, плечистих (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах
8. плечистий — Плечистий, -а, -е = плечастий.  Словник української мови Грінченка