Плечастий, широкоплечий, о. кремезний, широкий у плечах.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
плечистий —
плечи́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
плечистий —
[плеичистией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і
Орфоепічний словник української мови
плечистий —
-а, -е. Який має широкі плечі; широкоплечий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плечистий —
Плечи́стий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
плечистий —
ПЛЕЧИ́СТИЙ, а, е. Який має широкі плечі; широкоплечий. Ентел був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий (І. Котляревський); Було їх три – кремезні плечисті постаті (І. Франко); До шатра ввели трьох козаків – високих, плечистих (П. Панч); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
плечистий —
КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)...
Словник синонімів української мови
плечистий —
ПЛЕЧИ́СТИЙ, а, е. Який має широкі плечі; широкоплечий. Ентел був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий (Котл., І, 1952, 94); Було їх три — кремезні плечисті постаті (Фр., VII, 1951, 252); До шатра ввели трьох козаків — високих, плечистих (Панч, Гомон.
Словник української мови в 11 томах
плечистий —
Плечистий, -а, -е = плечастий.
Словник української мови Грінченка