плеченько

ПЛЕ́ЧЕНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1.

— Я ж оту ялиночку вирубав та взяв і собі за плеченьки міцно прив’язав (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 95).

Значення в інших словниках

1. плеченько — пле́ченько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. плеченько — -а, с. Зменш.-пестл. до плече 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плеченько — ПЛЕ́ЧЕНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. – Я ж оту ялиночку вирубав та взяв і собі за плеченьки міцно прив'язав (Н. Забіла).  Словник української мови у 20 томах
4. плеченько — Пле́ченько, -ка с. ум. отъ плече.  Словник української мови Грінченка