плинути

Пли́нути, -ну, -неш

гл. Плыть. Шипіть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. Гол. І. 274. І риба не плине проти бистрої води. Ном. № 1092.

Значення в інших словниках

1. плинути — пли́нути дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. плинути — див. лити; пливти  Словник синонімів Вусика
3. плинути — див. плисти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плинути — ПЛИ́НУТИ див. плисти́.  Словник української мови у 20 томах
5. плинути — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. плинути — ПЛИ́НУТИ див. плисти́.  Словник української мови в 11 томах