плисти

Пли́сти́, -ву́, -ве́ш

гл.

1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Мет. 108. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти. Грин. III. 249.

2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.

Значення в інших словниках

1. плисти — плисти́ дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. плисти — див. пливти  Словник синонімів Вусика
3. плисти — [плиести] -иеву, -иевеш, -иевеимо, -иевеите; мин. плиў, плиеўла; нак. -иеви, -иев'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. плисти — і пливти, пливу, пливеш і плинути, -ну, -неш, недок. 1》 Пересуватись у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь. || Рухатися, нестися за течією води (про предмети).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плисти — Пливти́ і частіше пли́сти́, пливу́, -ве́ш; плив, плила́, плили́ (іноді пливла́, -вли́) пли́сти́, пливу́, пливе́ш, пливе́; плив, плила́; див. пливти́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. плисти — ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, пливу́, пливе́ш, ПЛИ́НУТИ, ну, неш, недок. 1. Пересуватися у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь.  Словник української мови у 20 томах
7. плисти — пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, поли́нути і т. ін.). 1. Рухатися безперервним потоком (про людей). Все більшало людей на вулицях. Плавом пливла колона. Вона все зростала (Ю.  Фразеологічний словник української мови
8. плисти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
9. плисти — ПЛИСТИ́ і ПЛИВТИ́, пливу́, пливе́ш і ПЛИ́НУТИ, ну, неш, недок. 1. Пересуватися у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь.  Словник української мови в 11 томах