Великий тлумачний словник сучасної мови

плисти

плисти́

і пливти, пливу, пливеш і плинути, -ну, -неш, недок.

1》 Пересуватись у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь.

|| Рухатися, нестися за течією води (про предмети).

2》 Пересуватися по воді на човні, судні і т. ін.; бути в плаванні.

3》 перен. Плавно летіти, нестися в повітрі (про птахів або про літальні апарати).

|| Повільно, плавно пересуватися небосхилом (про сонце, місяць і т. ін.).

|| Переміщуватися в повітрі під дією вітру.

|| Легко поширюватися, розноситися в усі боки (про звуки, запахи, прохолоду і т. ін.).

4》 перен. Плавно рухатися, переміщуватися в певному напрямку; йти плавною ходою.

|| Іти, рухатися неперервним потоком, масою.

|| Плавно пересуватися в танці.

|| Іти, проходити перед очима того, хто їде в поїзді, автобусі і т. ін. (про нерухомі предмети).

|| Виникати, проходити в уяві, пам'яті одні за одними (про думки, спогади, образи і т. ін.).

|| Обертатися, крутитися перед очима (про відчуття при запамороченні, у напівпритомному стані).

5》 Литися струменем, потоком у певному напрямку; текти.

|| перен. Поволі, поступово розходитися, розтікатися (про відчуття млості, розслаблення і т. ін.).

|| перен. Розмірено, плавно звучати.

|| перен. Легко, вільно викладатися, будуватися (про мову, склад).

|| Проходити, минати (про час).

|| перен., рідко. Бути наслідком чого-небудь.

6》 тільки плисти, пливти. Втрачаючи твердість від тепла, вологи, розтікатися, розпливатися. Віск пливе.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. плисти — плисти́ дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. плисти — див. пливти  Словник синонімів Вусика
  3. плисти — [плиести] -иеву, -иевеш, -иевеимо, -иевеите; мин. плиў, плиеўла; нак. -иеви, -иев'іт'  Орфоепічний словник української мови
  4. плисти — Пливти́ і частіше пли́сти́, пливу́, -ве́ш; плив, плила́, плили́ (іноді пливла́, -вли́) пли́сти́, пливу́, пливе́ш, пливе́; плив, плила́; див. пливти́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плисти — ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, пливу́, пливе́ш, ПЛИ́НУТИ, ну, неш, недок. 1. Пересуватися у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь.  Словник української мови у 20 томах
  6. плисти — пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, поли́нути і т. ін.). 1. Рухатися безперервним потоком (про людей). Все більшало людей на вулицях. Плавом пливла колона. Вона все зростала (Ю.  Фразеологічний словник української мови
  7. плисти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  8. плисти — ПЛИСТИ́ і ПЛИВТИ́, пливу́, пливе́ш і ПЛИ́НУТИ, ну, неш, недок. 1. Пересуватися у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла, спеціальних органів чи знарядь.  Словник української мови в 11 томах
  9. плисти — Пли́сти́, -ву́, -ве́ш гл. 1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Мет. 108. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти. Грин. III. 249. 2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.  Словник української мови Грінченка