плохутка
Плоху́та, -ти
м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. ум. плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.
Словник української мови ГрінченкаПлоху́та, -ти
м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. ум. плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.
Словник української мови Грінченка