плохутка

ПЛОХУ́ТКА, и, ж., діал. Зменш. до плоху́та.

Сивилла бачить, що не шутка, Бо дуже сердиться Харон, Еней же був собі плохутка, Дала стариганю поклон (Котл., І, 1952, 133).

Значення в інших словниках

1. плохутка — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
2. плохутка — -и, ж., діал. Зменш. до плохута.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плохутка — ПЛОХУ́ТКА, и, ж., діал. Зменш. до плоху́та. Сивилла бачить, що не шутка, Бо дуже сердиться Харон, Еней же був собі плохутка, Дала стариганю поклон (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
4. плохутка — Плоху́та, -ти м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. ум. плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.  Словник української мови Грінченка