плохута

ПЛОХУ́ТА, и, ж., діал. Несміла людина.

— Плохута він у нас, а тут міські все такі бистрі — і пари йому між ними немає (Мирний, IV, 1955, 37).

Значення в інших словниках

1. плохута — див. бідний; слабодухий  Словник синонімів Вусика
2. плохута — -и, ч. і ж., діал. Несміла людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плохута — ПЛОХУ́ТА, и, ж., діал. Несмілива людина. – Плохута він у нас, а тут міські все такі бистрі – і пари йому між ними немає (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах