плохута

плоху́та

-и, ч. і ж., діал.

Несміла людина.

Значення в інших словниках

1. плохута — див. бідний; слабодухий  Словник синонімів Вусика
2. плохута — ПЛОХУ́ТА, и, ж., діал. Несмілива людина. – Плохута він у нас, а тут міські все такі бистрі – і пари йому між ними немає (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. плохута — ПЛОХУ́ТА, и, ж., діал. Несміла людина. — Плохута він у нас, а тут міські все такі бистрі — і пари йому між ними немає (Мирний, IV, 1955, 37).  Словник української мови в 11 томах