Словник української мови Грінченка

плястер

Пля́стер, -ру

м.

1) Пластырь.

2) Сотъ меду.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. плястер — Пля́стер: — (меду) — стільник [4] — плястер меду: стільник [XII] — пластинка меду, стільник [1,X] — скибка, шматок [7]  Словник з творів Івана Франка
  2. плястер — плястра, ч., зах. 1》 Скибка (дині, шинки і т. ін.). 2》 Стільник меду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плястер — Пла́стер і пля́стер, -стра; -стри, -рів пля́стер і пла́стер, -тра; -трі, -трів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плястер — Мазь  Словник застарілих та маловживаних слів