побачити

Побачити, -чу, -чиш

гл.

1) Увидѣть. ЗОЮР. І. 114. Нехай же я сам побачу, де марно загину. Мет. Гаразд, гаразд, пане Саво, ще лучче з тобою: як ми тебе побачимо на воронім коню. Закр. 13.

2) Посмотрѣть, взглянуть. А побачте, діду, що то воно горить. Н. Вол. у. Встань, мила, встань, господине, за тобою вся худоба гине! «Нехай гине, нехай пропадає, побач, милий, як друга надбає». Чуб. V. 783.

Значення в інших словниках

1. побачити — (сприймати зором) угледіти, загледіти, узріти.  Словник синонімів Полюги
2. побачити — поба́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. побачити — док., угледіти, уздріти, заздріти, зобачити, спостерегти; (в гостях) зустріти, спіткати, здибати; (кого у кому) відгадати, визнати; (з нст. що) зрозуміти, усвідомити, висновити; (горе) зазнати, пережити; ФР. переконатися <н. ось побачиш!>; (тлк 1 ос.) подумати <н. побачу!>.  Словник синонімів Караванського
4. побачити — див. бачити  Словник синонімів Вусика
5. побачити — -чу, -чиш, док., перех. 1》 Сприйняти зором, спостерегти. || Потрапивши куди-небудь, дістати можливість особисто спостерігати, на власні очі бачити щось. || Зустріти кого-небудь особисто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. побачити — Поба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать; поба́ч, поба́чмо, поба́чте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. побачити — ПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. 1. Сприйняти зором, спостерегти. Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах (І. Котляревський); До нас говорять [баби], прохають сідати .. Але ми не спиняємось, нам хочеться більше побачити, більше почути (М.  Словник української мови у 20 томах
8. побачити — Побачиш своїх — кланяйся нашим. Передають вітання. Побачиш, як своє праве вухо. Ніколи не побачиш. Побачиш, як свою потилицю. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. побачити — ба́чити / поба́чити сві́тло ра́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса (“За двома зайцями”) не один раз бачила світло рампи (З газети)...  Фразеологічний словник української мови
10. побачити — БА́ЧИТИ (сприймати зором), ЗРІ́ТИ (ЗДРІ́ТИ) заст., ВИ́ДІТИ діал.; ВИДА́ТИ розм. (звичайно із знач, повторюваної дії); ЛИЦЕЗРІ́ТИ заст., ірон. (звичайно зблизька); ДИВИ́ТИСЯ (у знач. вставн. сл., 1. ос. теп. ч.). Я й бачив горе скорше, ніж провину.  Словник синонімів української мови
11. побачити — ПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Сприйняти зором, спостерегти. Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах (Котл., І, 1952, 66); До нас говорять [баби], прохають сідати.. Але ми не спиняємось, нам хочеться більше побачити, більше почути (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах